08.04.20 група № 28

Предмет: "Професійна етика та психологія" Урок № 2

Тема уроку: Поняття професійної психології. 

Домашнє завдання: законспектувати даний матеріал у зошит.

З логічної точки зору визначити що-небудь - це підвести визначається під якусь більш загальну категорію, а також вказати його диференцію є ознака. У наведеній дефініції більш загальною категорією, за допомогою якої визначається діяльність, виступає общепсихологическое поняття відносини. Воно є синтезом всієї системи взаємодій людини зі світом; включає і раціоналістичні, і емоційні, і міжособистісні, і багато інші аспекти. Максимально загальний характер поняття відносини, дозволяючи подолати недоліки раціоналістичних визначень діяльності, одночасно створює основу для охоплення всіх її реальних аспектів, а також всіх різновидів діяльності, її типів і навіть класів.

Діяльність - це не тільки одна з форм відносини, але це і дуже своєрідна форма відносини. Вона має два основних специфічних ознаки. По-перше, це відношення продуктивного типу, за визначенням передбачає отримання певного результату. Однак він може бути представлений не тільки у вигляді будь-якого продукту (вироби, цінності та ін.), А й у вигляді освоєння людиною тих чи інших знань, умінь, інших форм соціального досвіду. Тим самим дане визначення вказує на наявність трьох основних типів діяльності: власне трудової, ігрової та навчальної. По-друге, діяльність - це таке відношення, яке регулюється усвідомлюваною метою як ідеальним чином майбутнього результату. Мета виступає в якості системоутворюючого фактора діяльності, т. Е. Головного критерію для визначення її змісту, структури і динаміки. І в цьому полягає найважливіша відмінність діяльності від інших форм активності людини (наприклад, від імпульсивної, мимовільної активності). Зміст діяльності визначається не потребами людини як такими, а саме метою (виготовлення будь-якого продукту, отримання певних знань та ін.). Те, чому людина діє певним чином, не збігається з тим, для чого він діє. Виникає найважливіший діяльнісний феномен - явище розбіжності потреб, мотивів людини з безпосередніми цілями його діяльності.

Два розглянутих специфічних ознаки, через які визначається діяльність, дозволяють розкрити основні общепсихологические властивості (атрибути) діяльності. З одного боку, це вже зазначені властивості активності, продуктивності (результативності), осознаваемости, соціальної обумовленості. Всі вони суть саме атрибути діяльності як такої, оскільки обумовлені її психологічної природою і зберігаються у всіх її типах і видах. З іншого боку, існують і інші, також найважливіші общепсихологические властивості діяльності:

• - Предметності - спрямованості діяльності на перетворення або освоєння певного "внешнеположенного" по відношенню до суб'єкта об'єкта, який виділяється їм в якості предмета своєї цілеспрямованої активності;
• - Адаптивності, т. е. здібності діяльності до гнучких перебудов і трансформацій при зміні зовнішніх і внутрішніх умов її реалізації;
•  -Системності , згідно цій властивості діяльність постає не рядоположенность сумою своїх компонентів, а їх організованою цілісністю. При цьому особливо важливо те, що у діяльності як цілісності виникають такі нові властивості, яких немає ні у окремих її компонентів, ні у їх простої суми, - так звані системні якості діяльності. Слід підкреслити, що діяльність є однією з найбільш складних серед відомих в даний час систем, в силу чого і її пізнання, і її вивчення повинні здійснюватися на адекватної методологічної основі - принципи системного підходу.
Так, саме системність діяльності обумовлює існування двох її основних планів - зовнішнього (предметно-дієвого) і внутрішнього (власне психологічного). Зовнішній розкритий набагато краще і повніше, ніж внутрішній, одночасно не є в строгому сенсі предметом власне психологічного вивчення, а виступає допоміжним, хоча і вкрай важливим для нього. Без розгляду об'єктивувати змісту трудової діяльності її психологічне вивчення та розуміння неможливі. У зв'язку з цим, існує важлива проблема, сформульована в руслі психологічного аналізу діяльності: оптимальної пропорції зовнішньої - об'єктивувати - характеристики діяльності і характеристики її внутрішнього - власне психологічного - утримання. Така пропорція встановлюється на основі дотримання двох найважливіших общепсихологических принципів. Перший - принцип єдності психіки і діяльності, згідно з яким зовнішні і внутрішні компоненти діяльності є нерозривну цілісність і повинні взаімооб'ясняться один через одного. Другий - принцип двоетапного психологічного вивчення діяльності. Згідно з ним, аналіз діяльності повинен включати два змінюють один одного етапу - аналіз її змісту і аналіз її психологічних механізмів. Перший етап пов'язаний з характеристикою об'єктивного змісту діяльності, другий - з аналізом суб'єктивного, власне психологічного змісту. Ці принципи є в даний час своєрідними імперативами і задають загальну спрямованість вивчення будь-якої діяльності.
Зовнішня характеристика діяльності (насамперед професійної) здійснюється через поняття суб'єкта і об'єкта праці, предмета, умов та засобів діяльності.
Предмет праці - сукупність речей, процесів, явле ний, з якими суб'єкт в ході діяльності практично або в думках взаємодіє.
Засоби праці - сукупність знарядь, здатних підсилити можливості людини розпізнавати особливості предмета праці і впливати на нього.
Умови праці - система соціальних, психологічних, санітарно-гігієнічних і фізичних характеристик діяльності.